На главную 

Засновникові жанру Георгію Фрумкеру присвячується

    РИМейки по-русски

 

Древні РИМИ та сучасні РИМейки

(із збірки "Гноми та велетні". Київ, в-о "Факт", 2007)

   

Хоч сказане тому роки й роки,
А й досі нам замінює думки!
 

 

 

 

 

 

wpe2.jpg (875 bytes)       Sua cuique sunt vitia.      
          У кожного свої недоліки.
   
Є в кожного недоліки і вади,
Та дехто оберта їх на принади.

 

wpe1.jpg (875 bytes)      Festina lente.
          Поспішай повільно.

Казали римляни: «Повільно поспішай».    
А може краще - «Зовсім не рушай»?

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Sic transit gloria mundi.
           Так минає земна слава.

Життя – хоч смачна, та отруєна страва.
Sic transit  усе, не одна лише слава.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Timeo danaos et dona ferentes.
           Бійся данайців, хоча б і з дарами.

Данайця з дарунком боятись не треба.
Жахайся бажаючих чогось від тебе!

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Memento mori.
           Пам”ятай про смерть.

Навіщо згадувать про справи ще майбутні?
Гірш те, що ми для смерті незабутні.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Bis dat qui cito dat.
           Вдвічи дає той, хто дає швидко.

Сенс нині мудрість сучасніша має:
Втричі бере той, хто швидше хапає.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Errare humanum est.
           Людині властиво помилятись.

Якби ще виправлять було властиво!
А так – нічого, сказано красиво.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Dum spiro spero.
           Доки дихаю – сподіваюсь.

Сподівань багато маю,
Та не дихаю – зітхаю.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Veni, vidi, vici.
           (із звичок Юлія Цезаря)

Прийшов, побачив, переміг -
Є в кожного свій Цезар проміж ніг.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Homo homini lupus est.
           Людина людині вовк.

Людського обмаль в людей, натомість
Гомо гомину люпусом їсть.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Hominem quarero.
           Шукаю людину

„Hominem quarero”, - казав Діоген.
І де та людина? Ще й досі ген-ген!



P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Ira facit poetam.
           Гнів робить поетом.

Ira facit poetam? Частіше бува,
Що у гніві втрачаєш і глузд, і слова

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)      Lux in fenebris.
          Світло у темряві.

В мороку мозку блукають думки...
Lux in fenebris? Ні – згаслі зірки

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)      Natura abhorret vacuum.
          Природа не терпить порожнечі.

Мені, як природі, гидка порожнеча
Голів, де до інших людей ворожнеча

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Nil agere delectat.
           Нічого не робити приємно.

Зітхнеш, коли витратиш сили даремно:
„Нічого не зробиш!” – хіба це приємно?

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Fortuna caeca est.
           Доля сліпа.

Що доля сліпа, то казки і брехня.
Знайде мерзотника не навмання.

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Repetit deus nocentem.
           Бог винного знайде.

Від Божого гніву ніщо не врятує.
Щоб винного знайти, безвинних катує

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Sic erat in fatis.
           Так записано в книзі долі.

Sic erat in fatis. Всі вміють читати
В тій книзі, де вписані скрути та втрати

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Temporis filia veritas.
           Істина – дочка часу.

Чи істинне життя моє, чи ні,
Підкаже час. Хоча вже й не мені

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Est quaedam flere voluptas.
           У сльозах є щось від насолоди.

Така, мабуть, людська природа:
Що комусь - сльози, комусь – насолода

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       Potius sero quam nonquam.
           Краще пізно, ніж ніколи.

Гірше – спритне, а краще – кволе.
Прийде пізно, а то й ніколи

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)       De mortuis aut bene, aut nihil.
           Про мертвого або хороше, або нічого.

Важко сказати про мертвих погане,
Надто вже їхнє буття бездоганне

 

P9_Rym1.jpg (875 bytes)      Fronti nulla fides.
          Зовнішності не довіряй.

Така у нутрощах людей любов збрехати,
Що тільки зовнішності й можна довіряти

 

© Анатолий Головаха, Сенека, Гораций и др. др. римляне